Этот ресурс изначально я планировал только под себя, что бы иметь под рукой нужную информацию. Но если он будет полезен еще кому то, я абсолютно не против поделиться всем что имею. Много из того, что вы здесь найдете, взято с разных форумов. Но на форумах информации бывает очень много,  и  чтобы отыскать нужное сообщение, уходит достаточно много времени. Поэтому я страюсь собирать нужное и создавать мини справочники.

Перевозка автомобилей железной дорогой

Украина
Для забезпечення потреб в перевезені автомобіля Південно-Західна залізниця встановила з 29 грудня 2010 р. курсування вагону-автомобілевозу сполученням Київ – Ужгород – Київ. Вагон-автомобілевоз входить до складу поїзда № 207/208 сполученням Київ – Ужгород – Київ.
Відправлення із Києва о 16 год. 30 хв. 29 грудня 2010 р., 1, 3, 5, 7 9 січня 2011 р. о 16 год. 30 хв. Прибуття до Ужгорода о 9 год. 40 хв.
Отримати більш детальну інформацію про правила перевезення автомобіля вагоном-автомобілевозом, періодичність курсування та вартість перевезення можна по телефону: (044) 465 – 20 – 55.
А також особисто звернутись до каси, яка знаходиться на 32 колії приміського вокзалу ст. Київ – Пасажирський за адресою: 01032, м. Київ-32, Привокзальна площа, 1.
Пример расчета стоимости:
Вес авто по техпаспорту 1250 кг х 588 грн/тонна = 735 грн + 302 грн за услуги по погрузке-выгрузке + 2 билета купе по 160 грн = 1357 грн.

Отзыв об использовании:
Проехал на поезде №81/82 Киев-Ужгород-Киев с автомобилем на платформе-автовозе. В целом все понравилось. Особенно когда приехал домой не сильно уставший от долгой дороги. При планировании маршрута "туда" необходимо учитывать, что после прибытия поезда в Ужгород необходим еще час для перегона автовоза в тупик на разгрузку. Таким образом, учитывая 2 часа на границе и перевод времени, мы оказались в Будапеште в гостинице к 5 часам, как вобщем и планировали. По пути "туда" автовоз был прицеплен сразу за локомотивом, на обратном пути, к конце состава. Как оказалось, это имеет значение. По приезду домой автомобиль был покрыт вроде обычной дорожной пылью, и я не спешил на мойку. Через 2 дня наступил ужас, пыль начала ржаветь и въедаться в светлый лак. На мойке 2,5 часа ритуальных танцев с разными химиями, бубнами и заклинаниями спасли авто. Посему добрый совет - после поезда на мойку сразу.
источник


Австрия 
ÖBB-Schleuse -  поезд для машин.
Едет через тоннель - машины на платформу загоняются и ставятся на передачу и ручник, люди - в вагон. Ходит между Mallnitz и Boeckstein. По сути соединяет долину Гаштайн и Каринтию. Поверху можно проехать через Альпийскую дорогу Гроссглокнер только летом. В объезд - через Тауернаутобан (вроде А10) - но крюк приличный. Мы летом ездили. Цена - 17 евро за машину. Едет 10 минут. 
Ссылка - Ездит каждый час. В навигаторе он тоже есть.

WizzAair: с 27 марта 2011 года рейсы из Киева будут осуществляться через аэропорт Жуляны (IEV).

Важная информация для пассажиров, путешествующих из Киева/в Киев после 27 марта 2011 года.
Пожалуйста, обратите внимание на то, что с 27 марта 2011 года рейсы из Киева будут осуществляться через аэропорт Жуляны (IEV).
источник

Можно ли с визой, полученной в посольстве другой страны, ехать в Австрию

Официальный ответ австрийского посольства, на запрос возможно ли с визой полученной в посольстве другой страны, ехать в Австрию.

"Шенгенская виза дает право пребывания на всей территории шенгена и въезд
соответственно через любую страну шенгена, но основное место Вашего
пребывания должна быть та страна, которая выдала Вам визу. Если это
годовая виза, то она тоже не ограничивается перемещения по шенгену, но
большая часть поездок, должна быть в страну выдавшая визу.

За дополнительной информацией Вы можете обратиться к нам по телефону 044
244 27 90, с понедельника по пятницу с 10.00 до 11.00 или найти на нашем
официальном сайте.

С уважением
sterreichische Botschaft
= K I E W =
Austrian Embassy
= K Y I V =
Tel. +380 44 277 2790
Fax +380 44 230 23 52
kiew-ob@bmeia.gv.at
www.bmeia.gv.at/kiew"

источник

Гарантийное письмо для девушек без самостоятельного обеспечения

Бывают примерно такие ситуации:
"я одна, не замужняя и привлекательная, в банке денег нет, имущества нету, и т.п."
как получить визу?
Выходом может быть например такой сценарий. Гарантий конечно никто не даст, но как вариант почему бы нет.

Если едите с компанией, просите человека, у которого есть деньги, работа, недвижимость и т.д., чтобы он представился вашим молодым человеком. В дополнение к пакету документов он подает письмо, где описывает, как вы любите кататься на лыжах и какое у вас с ним совместное будущее. Посольства, где нормально относятся к таким парам - Франция и Польша.

Ниже шаблоны нескольких подобных писем которые нужно подавать в посольство в качестве гарантии. Касается не только не замужних, но и например жен, которые в данный момент не работают, сестер студенток и т.п.

***************************************************************************
To: Embassy of the Republic of Austria in Ukraine
33, Ivana Franka Str.,
01030 Kyiv, Ukraine
Tel: 044/288 09 43, 288 09 42
Fax: 044/230 23 52
E-mail: kiew-ob@bmeia.gv.at

From: [●●●]
[●●●] Ave, Apt. [●●●],[●●●] Kyiv, Ukraine
Tel: 044/205 [●●●]
Fax: 044/296 [●●●]
E-mail: [●●●]


7 December 2007 Kyiv, Ukraine

LETTER OF GUARANTY
I, [●●●] , a citizen of Ukraine (passport for foreign travel: AM [●●●], issued on [●●●] 2000 by 2609 Authority Kyiv, valid until [●●●] 2010) hereby confirm that I will cover all expenses, including travelling costs, accommodation, meals, pocket expenses and any other expenses, without limitation, of my wife Oleksandra [●●●], a citizen of Ukraine (passport for foreign travel: [●●●], issued on [●●●] 2001 by 2600 Authority, Kyiv, valid until [●●●] 2011) related to our New Year Eve ski tour to Austria which should take place from 28 December 2007 and until 8 January 2008 (dates of start of the tour in Kyiv and return).
Place of our residence in Austria: Appartements Arosa, Steinig 201b, 6574 Pettneu am Arlberg, Tirol / Austria; ph: 0043 664 1037391; Info: e-mail: hausarosa@aon.at.

Should you have any further questions or clarifications, please, do not hesitate to contact me.
Kind regards,
[●●●]

****************************************************************************
Visa section
Embassy of France
39 Reytarska St.,
Kiev, Ukraine

19 April 2010

Dear Sir/Madam:

This is to ask the Embassy of France in Ukraine to provide my girlfriend ххх (passport: ххх) with a short term tourist Shengen visa for a period 29 April 2010 - 4 May 2010. During these days, we are planning to have a romantic trip to Paris and attend Disneyland theme parks. We will stay at “Villa Royale" located at: 2 Rue Duperre, Paris, France. I hereby confirm that I will cover all accommodations and travel expenses of ххх Natalia and will accompany her during our trip. I declare that we have no intention to violate visa requirements while staying in France and will return to Ukraine at the end of our trip.

Please do not hesitate to contact me at any time if you have any questions regarding the above or need additional information.

Your attention to this matter is greatly appreciated.

Kind regards,

ххх
Tel: +380 50 ххх
Email: ххх

*************************************************************************
Visa section
Embassy of France
39 Reytarska St.,
Kiev, Ukraine

18 November 2008

Dear Sir/Madam:

This is to ask the Embassy of France in Ukraine to provide my civil marriage wife
ххх (passport: ххх) with a short term tourist Shengen visa for a period between 23 December 2008 and 6 January 2009. During this days we are planning to visit Chamonix Mont-Blanc ski resort. We will stay at “A la residence Lachenal located at: 95,98 Avenue Ravanel Le Rouge, B.P. 5-74401, Chamonix Cedex, France. Payment for accommodation have been done in full which is confirmed by the documents attached to the visa application.
I hereby confirm that I will cover all accommodations and travel expenses of Oleksandra ххх and will accompany her during the trip. I declare that we have no intention to violate
visa requirements while staying in France and will return to Ukraine at the end of our trip.

Additionally, I am to inform you that during the last three years we are spending our new year holidays at ski resorts. During the last two years we spent our holidays at the territory of Shengen states (Poland and Austria). We believe that the provided documents and our reputation of the persons who strictly follow the rules of stay in Shengen state should become a solid ground to prove the aim of our trip and our intention to return to Ukraine at its end.
Please do not hesitate to contact me at any time if you have any questions regarding the
above or need additional information.

Your attention to this matter is greatly appreciated.

Yours sincerely,
ххх

Кража или потеря документов - как вернуться домой

От кражи или потери документов за границей никто не застрахован.
Что нужно знать, и главное сделать, чтобы предотвратить неприятности или свести к минимуму потерю финансовых и нервных средств, в случае обнаружения отсутствия паспорта, документов на автомобиль, платежных карт и т.п.
Как гласит народная истина - предупрежден, значит вооружен.      

Итак, что очень желательно иметь с собой при пересечении границы:
1. Бумажные копии всех своих документов(загранпаспорт + текущая виза, украинский паспорт, техпаспорт, права, страховка).
2. Сканкопии в электронном ( на флешке, в ноутбуке/нетбуке).
3. Фотографии, формата как на паспорт, для всех включая детей. 
4. Запасной ключ от автомобиля( хранить в одной из сумок которая не остается в автомобиле).
5. Данные по платежным картам( номер карты, CVV код, телефон для блокировки карт).

Также в качестве совета предлагаю:
- наличные деньги и банковские карты держать в разных местах;
- можно стереть CVV-код с карты (предварительно его запомнив или записав, как пин-код);
- при себе носить флешку c копиями документов. Как вариант можно хранить на флешке фотоаппарата;
- права и техпаспорт никогда не оставлять в машине;

- контактные данные по консульским отделам, которые приходят на мобильный телефон при пересечении границ, переписать в еще одно место(телефон также может быть потерян или украден).    

Предлагаю очень хорошую статью на данную тему:


Крадіжка за кордоном: як повернутись додому без документів
02.01.2011
Мар'яна П'єцух

Перед поїздкою відскануйте копію свого українського і закордонного паспорта. Скопіювати візу теж не зашкодить. Збережіть всі копії у своїй електронній пошті. Адже до неї можна отримати доступ з будь-якого кінця світу.

Збираючись у закордонні відпустки, намагаємося вмістити чим більше речей у наплічники та валізи. Адже мало що може статися і краще взяти додаткові речі, ніж потім мати зайвий клопіт.

Але якось після відвідин на новорічні свята Барселони - виявила, що більшість з нас забуває чи просто не знає про найважливіше - потурбуватися про своє право на повернення.

Втратити паспорт за кордоном мають шанси не лише розсіяні туристи чи любителі бідних країн з високим рівнем злочинності. Навпаки - вибираючи для подорожі розвинуті країни - ризикуємо ще більше.

Бо часто начувшись про високий рівень життя і західну культуру, втрачаємо пильність, надіючись на виховання, доброчесність і забезпеченість місцевих жителів. А також всюдисущих стражів порядку, які потурбуються про ваш безпечний і спокійний відпочинок.

Але хто вперше потрапляв у Париж, Рим чи Барселону, тобто до столиць славної культурними традиціями Старої Європи - напевно, швидко відчув контраст між описаними романтичними оповідками в путівниках і реальністю гамірного туристичного центру з відповідними побічними ефектами.

До речі, за даними сайту TripAdvisor (http://www.tripadvisor.com/), десятку туристичних міст з найчастішими випадками кишенькових крадіжок складають виключно європейські міста.

Результати за 2009 рік, місця в рейтингу крадіжок, починаючи з першого: Барселона, Рим, Париж, Мадрид, Афіни, Прага, Коста Брава (Іспанія), Лісабон, Тенеріфе (Іспанія), Лондон. Всі рекорди побила Іспанії, чотири міста в десятці.

Головне правило - ніколи не втрачати пильність

Так, путівники обіцяли масу естетичного задоволення і максимум гостинності від Барселони - столиці Каталонії. До поїздки багато прочитала, що Каталонія - це не Іспанія... Так кажуть місцеві мешканці, вважаючи себе більш культурно просунутими і "європейськішими" за решту іспанців. До прикладу, традиційну для Іспанії кориду вважають варварством.

Однак приїхавши на Новий рік до Барселони, відчула невеликий шок. Вже потрапивши на головну вулицю міста - Рамбла - міцно охопила свій наплічник у порятунку речей від потенційної втрати.

Натовп туристів змішується з натовпом підозрілого вигляду осіб, частина з яких на кожному кроці чіплялися чи то з бажанням щось продати, чи ще щось запропонувати (виглядало, що легкі наркотики).

На цій же вулиці, спустившись у підземний перехід, вийти з нього вже було важко - хтось зверху почав кидатися скляними пляшками вниз.

Пояснивши це своєрідністю новорічних гулянь каталонців, поспішили шукати затишніше місце, завернувши на одну з численних бічних вуличок Рамбли. Вибрали якийсь невдалий варіант - пройшовши туристичні прилавки, потрапили в ледве освітлений вузенький квартал, де просто на наших очах десь з десяток неєвропейського вигляду осіб обшукували наплічник якогось чоловіка. Наша присутність їх не збентежила.

А ще дуже вразив запах вузеньких історичних вулиць. Запах, властивий для громадських туалетів. Знову згадувалися "дифірамби" у путівниках і не вірилося своїм очам та носу. Час від часу наштовхувалися на чоловіків, які справляли свої потреби прямо на стіни древніх будинків Барселони. Правда, на ранок запах був відсутній, вичищає вулиці спеціальна миюча техніка на колесах.

Зрозумівши, що затишку в самому серці Барселони знайти не вдасться, пройшли ще півгодини і натрапили на спокійний і затишний сквер. До скверу треба було спуститися з дороги сходами вниз. Лавки стояли впритул до схилу (тобто за нами фактично була 2-3-метрова стіна, над якою дорога). Навпроти старий костел. У сквері - ні душі.

Нарешті можна розслабитися. Нарешті з обіймів випустила наплічник і поклала поруч на лавку. Минала друга година новорічної ночі...

Навпроти костелу і зліва від нашої лавки на постаменті стояв пам'ятник якомусь католицькому священнослужителю. Постамент довкола був обсаджений кущами. А ще яскраво підсвічувався.

У спокійні атмосфері обговорювали враження від новорічного міста. Почали жартувати. В якусь мить згадалася звичка каталонців (корінних чи приїжджих - невідомо) справляти потреби просто неба на будинки. Глянувши на пам'ятник священика, зіронізували: "Цікаво, а на пам'ятники вони теж це роблять?".

Не минуло і п'яти хвилин, як звідкись у сквері взялася пара - молода жінка і чоловік (років до 35). Вони, тримаючись за руки, впевнено наближалися до нас. На вигляд ми явно не були схожі на місцевих мешканців, проте це не зупинило пару і вони, підійшовши ближче, швидко і з посмішкою до нас заговорили місцевою мовою.

На диво, не розуміючи жодного слова іспанською, чомусь ми одразу зрозуміли, що вони хочуть. Допомогли жарти п'ятихвилинної давності. Молодий чоловік питав, чи не будемо ми проти, якщо його дівчина справить свої потреби під пам'ятником. Ми посміхнулися і сказали "Ок".

Дівчина "сховалась" у кущах, чоловік пішов слідом за нею і потім десь зник. Ми, шоковані каталонськими традиціями, поглядали в бік кущів, звідки визирала голова дівчини.

Не більше хвилини тривало наше так зване спілкування з парочкою, але тільки дівчина почала заправляти штани, ми повернулися в інший бік і виявили, що мого наплічника, що стояв впритул до нас на лавці, немає...

Поки нас у такий спосіб розважала парочка, хтось третій поцупив речі. Тільки хто? Жодної душі більше не було - ні справа, ні зліва. А над нами стіна. Вже потім ми в поліції вималювали єдину можливу версію (ну, хіба що наплічник крізь землю провалився). Поки відвертали нашу увагу, зверху хтось за допомогою палиці з крючком якось дуже тихо підняв невеликий рюкзак.

У перші секунди згадалося, що в наплічнику всі мої гроші (не хотілося залишати їх в хостелі), новісінький нет-бук, інша дрібна техніка і... паспорт!

Ми кинулися за дівчиною. Те, що вона і її хлопець якось були пов'язані з крадіжкою, було зрозуміло. Адже її партнер одразу після нашої розмови зник. Наздогнавши дівчину, взяли її за руку. Вона була чи то нетвереза чи то під дією психотропної речовини.

Заспокоювали себе думкою, що спіймали співучасника чи принаймні свідка і зможемо найти крадія. Дівчина ж напевно має контакти третьої особи чи точно - контакти свого хлопця. В крайньому випаду, у поліції передивляться останні дзвінки в її мобільному телефоні.

Тримаючи дівчину за руку, яка не розуміла жодного слова англійською, почали шукати поліцейський відділок. "Арештантка" вела себе доволі спокійно.

Нарешті за хвилин двадцять знайшли відділок. Постукали в двері, вийшов черговий, пояснив, що вони не працюють і найближчий звідси працюючий відділок ще з 20-30 хвилин ходу. Аргументи, що у нас в руках злодійка - не подіяли.

За скеруванням чергового, вернулися на гамірну Рамблу. Тут побачили скупчення поліцаїв. Підходимо, пояснюємо ситуацію, що в руках у нас злодій (ну, щоб якусь оперативну реакцію отримати).

Люди у формі теж скерували нас у відділок. Самі поліцаї були зайняті іншим - вони стояли поруч з натовпом народу, який оточив лежачу дівчину з закривавленою головою. Очевидно, їй таки потрапила скляна пляшка в голову, від якої ми втекли двома годинами раніше.

Доходячи ближче до відділку, дівчина раптом почала пручатися і голосно обурюватися. Ми вперто вели її далі. Побачивши перед собою відділок, вкотре з'явилася надія - ось тут мені допоможуть і я отримаю свої речі назад.

Але тільки зайшовши всередину, завмерли. Вражали довгі черги до віконечок, де приймали заяви постраждалих. І це серед ночі. Серед людей суцільний гамір. Особливо запам'яталися три дівчини у коктейльних сукнях - одна чорношкіра, друга з арабським типом обличчя, третя - європейським. Перша ридала, друга її заспокоювала, третя нервово оглядалась по сторонах.

Підходимо до одного з поліцаїв і пояснюємо, що у нас в руках співучасниця злочину - щоб нас прийняли поза чергою. Її кудись відвели, нас провели вглиб відділку, посадили в якомусь кабінеті і сказали чекати англомовного перекладача.

Загалом в відділку провели три години. Перекладач довго не з'являвся, потім прийшов дуже заспаний, далі його кілька разів викликали на підмогу до інших заявників. Потім в кабінеті перестав працювати комп'ютер, де записували наші покази.

Загалом висновок допиту був такий: ваша біда - це крапля в морі, грабують тут масово. Шансів знайти ваш наплічник фактично немає. Паспорт - тим паче. Ніхто тут не підкидує, як в Україні, документи.

Але більше вразило інше - нас фактично змусили відмовитися від обвинувачень щодо спійманої дівчини. Пояснивши, що у нас немає доказів, що підходила вона зі своїм хлопцем, тобто бойфрендом. І якщо завтра на суд вона приведе свого справжнього бойфренда, то проблеми вже будуть у нас - за неправдиві свідчення і затримання невинної людини. Бо права людини в Іспанії понад усе - пояснювали в поліції.

Нам видали довідку про факт крадіжки з детальним описом вкрадених речей і порадили звернутися в українське консульство для вироблення тимчасово документу на повернення (своєрідний замінник паспорта).

Головні висновки з першої частини розповіді: ніколи не носити цінні речі і гроші в сумках чи наплічниках - лише при собі у внутрішніх кишенях.

Також краще частину грошей для перестраховування таки залишити в готелі - краще звісно в сейфі. І головне - ніколи не втрачати пильність.

До речі, ще один поширений метод крадіжок. Крім традиційної, що сталась з нами - хтось відволікає, інший грабує. На туриста з шприца чи ще з чогось хляпають якоюсь рідиною, поки той намагається витертися, в його сумці проводять детальний обшук.

Як побороти консульство і які документи треба на повернення на Батьківщину

Відправляючись у подорож, бажано запастися номерами телефонів і адресою найближчого українського диппредставництва. Ми понадіялись на свого мобільного оператора, який при перетині кордону у роумінгу присилає смс з контактами консульств країни перебування.

Однак у випадку з Барселоною, телефони виявилися не дійсними. В хостелі на рецепції нам допомогли дістати актуальні телефони. Але першого січня, що слід було очікувати, там ніхто не брав слухавку. Було вирішено наступного дня їхати туди самим.

Нам взагалі пощастило, що в Барселоні виявилося українське диппредставництво. Значно важче туристам, яким доводиться долати по кількасот метрів і переривати свій відпочинок.

Вранці у віддаленому від туристичного центру районі на одній з висоток на першому поверсі побачили український прапор. На душі дещо відлягло. Тут мене зрозуміють, поспівчувають і допоможуть - хотілося так думати.

Мої надії відразу "вбив" напис на дверях - з 31 грудня до 8 січня з нагоди новорічно-різдвяних свят консульство не працює. Але це ж сам розпал туристичного сезону, коли приток туристів сюди збільшується і будь-коли може знадобитися допомога своєї країни.

Дзвінок у двері, ще один. Не відступаємо. За хвилину двері відчинив якийсь чоловік. Він ще раз повідомив, що консульство не працює. Почали ледь не благати про поміч, пояснюючи ситуацію з втратою документів. Адже літак у нас назад 6 січня, а віза дійсна до 8-го і ми не можемо чекати поки запрацює консульство.

Після третього прохання - чоловік пообіцяв спробувати когось покликати і зачинив перед нами двері. Тобто хтось всередині таки був - попри те, що консульство нібито не працювало. Знову з'явилась надія.

Двері відчинила жінка віком 40-45 років. Всередину теж не впустила. Під час усієї розмови ми стояли на вулиці, вона зсередини, притримуючи рукою і ногою двері.

Ми знову почули про непрацююче консульство, при цьому в не надто привітній формі. Принаймні, ноток співчуття нашій біді від неї не відчувалося.

Коли жінка зрозуміла, що просто так ми не підемо, повідомила - для початку діставайте звідки хочете копію українського паспорта. Мовляв, без неї з вами тут розмовляти ніхто не буде. По-перше, звідки вона взагалі знає, що ми громадяни України, а не якісь аферисти (те, що ми розмовляли українською мовою, якось її не переконувало).

По-друге, так чи інакше для вироблення документу на повернення потрібна ця копія, тому нема нам сенсу її тут затримувати, якщо документів при собі немає.

Жінка не надто бажала далі вести розмову. Очевидно, треба було представити якийсь вагоміший аргумент для її зацікавлення. Можливо, спробувати вирішити питання традиційним для України способом. Але замість цього з кишені я витягла посвідчення з журналістською акредитацією у Верховну Раду. Це єдиний документ, який у мене був, і який, на диво, залишився ще з України у мене в кишені.

Жінка дещо змінила тон, але повідомила, що це посвідчення для неї не аргумент, що я громадянка України. Запитали - якщо не вдасться отримати копію українського паспорта для вироблення тимчасового посвідчення, чи можна замість неї копію закордонного паспорта? На що почули категоричне ні. Далі діалог виглядав приблизно так:

"А якщо я ніяк не зможу дістати копію, який ще вихід?". - "Ну, в крайньому випадку відправимо запит в українське МВС. Але відповіді можна чекати до двох тижнів". - "Проте я не можу тут сидіти два тижні, у мене всі ж гроші вкрали". - "Ну, це ваші проблеми, у вас є родичі, дзвоніть їм, хай пересилають вам гроші і за вас вирішують ваші проблеми, вас же ніхто сюди не змушував їхати".

Далі нам розповіли, що крім копії паспорта, треба оригінал довідки з поліції, дві фотокартки, 8 євро на бланк посвідчення і... прямий квиток "Барселона-Київ" від Міжнародних авіаліній України. Інші прямі рейси, на той час, не літали.

Ми пояснили, що у нас вже є квитки (ми повертатися літаком до Польщі), а далі залізницею. На що нам відповіли - без авіаквитка документ на повернення не дадуть! Мовляв, прямий квиток - це гарантія, що нас впустять з тимчасовим документом на літак (хоча впустять чи не впустять і як ми будемо вибиратися, це вже не турбота консульства).

Жінка переконувала, що ніхто нас не впустить у літак, якщо ми летітимемо транзитом. І що також не випустять нас потім з Польщі до України з таким посвідченням.

Це все виглядало на якесь незрозуміле лобіювання МАУ. Як потім вдалося дізнатися на сайті МЗС, у вимогах щодо вироблення посвідчення на повернення про квиток взагалі нічого не йдеться.

Зрештою за 15 хвилин нашої розмови чи то благань жінка повідомила, що якщо оперативно дістанемо документи, то можемо прийти в консульство. Бо якраз завтра приїде консул чи то віце-консул, оскільки ще одного журналіста обікрали на згаданій вище гамірній Рамблі і йому будуть робити посвідку на повернення. Якщо до завтра документів не буде - приходьте 9-го січня.

Копію українського паспорта так і не вдалося дістати. В офісі в Україні через свята нікого не було, щоб залізти в архіви відділу кадрів. Вдалося отримати копію закордонного паспорта, а також копію візи.

Далі пішли в офіс МАУ. Квиток до Києва виявився близько 450 євро... При тому, наші квитки в два боки (з Польщі і назад) коштували 200 євро на особу. Вирішили обійтися в МАУ лише квитанцією про броню.

Фотографії зробили у звичайній фото-будці. Довідка з поліції вже була.

Наступного дня знову відправилися у консульство. Вже очікуючи найгіршого - що з таким пакетом документів нам дадуть відмову.

Поки сиділи під консульством (консул чи віце-консул запізнювався), переговорили з чоловіком, що відчиняв нам двері вчора. Той якраз вийшов на перекур. Він пояснив, чому з нами розмовляли таким тоном.

Мовляв, українські заробітчани, які працюють в Іспанії нелегально, і хочуть повернутися вже додому, нерідко вигадують історію про викрадений паспорт, йдуть в поліцію, отримують довідку, а потім просять консульство видати їм документ на повернення. Для нас це був ще один аргумент на користь того, що ймовірно тут питання вирішуються "традиційним для України способом".

"Але навіщо нам було пробиватися у консульство на свята, якби ми були нелегалами, спокійно б собі прийшли після 8-го січня?". Чоловік лише знизав плечима у відповідь.

Прийшов консул. Нас нарешті впустили всередину. З панічним передчуттям, заповнивши видану нам анкету, віддали документи. І на диво, їх прийняли, хоча вони не відповідали вимогам учорашньої жінки. Сприйняли це як третій аргумент щодо традиційного способу вирішення питань у консульстві.

Треба було ще заплатити 8 євро. Дали 10 євро, нам повідомили, що здачі не буде. Принципово пішли розмінювати у магазині і повернулися з монетами. Після вчорашнього сервісу "на чай" не хотілося залишати ні цента.

Ура, ми вдома!

У літак до Польщі нас, попри запевнення у консульстві, пустили. На реєстрації, правда, зробили копію тимчасового замінника паспорта і спитали, як ми повертатимемося з Польщі в Україну.

Польсько-український кордон теж минув спокійно. Можливо, допомогла прес-карта, можливо, збережена копія візи. Або хороший настрій митників, оскільки це було українське Різдво і роботи на безлюдній митниці фактично не було. Митники скопіювали всі мої документи і побажали щасливої дороги.

Висновок: перед поїздкою відскануйте копію свого українського і закордонного паспорта. Скопіювати візу теж не зашкодить. Збережіть всі копії у своїй електронній пошті. Адже до неї можна отримати доступ з будь-якого кінця світу.

Але не забувайте, в першу чергу, про пункт перший - про пильність. Бо все таки краще "десятою дорогою" обходити українські консульства.
За матеріалами видання
"Українська правда. Життя"


Кроме статьи  выше, есть еще реальные рассказы людей, которые попали в такие не приятные ситуации, и с которыми также полезно ознакомиться:
Не теряйте документы за бугром - форум autoua.net

Граница - пункты перехода

О переходе границы Украины. Рекомендации и впечатления.

Вот почти все почему-то едут в Австрию через Чоп, некоторые через Берегово, а мы стараемся ехать через Косань (все эти переходы рядом друг с другом) - никаких очередей на границе не было. Единственный нюанс - работает с 8 утра до 8 вечера.
источник


Информационные ресурсы: 
Польша
Время ожидания на перехода польской границы в Перемышле и Белой Подляской - ссылка
Переход «Шегини-Медыка» - от-лайн очереди автотранспорта: с польской стороны, с украинской стороны.

Сайты поиска жилья в Буковели

По Татарову 
http://www.karpaty.info/ua/uk/if/jr/tatariv/
http://karpaty.nezabarom.ua/tatariv/residence/
http://yaremcha.com.ua/tatariv.html
http://mandrivka.net/tatariv
Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...